Хеллоу ворлд! Це перший запис мого нового блогу, який я давно хотів завести і все ніяк не знаходив час чи натхнення. Як пишуть у великій кількості наукових статей, які ніколи не цитуються, the contribution of this project is twofold. По-перше, мені хотілося б мати місце, де я міг би викладати якісь цікавинки зі світу соціальних наук. По-друге, невидима рука медіаринку дає репани, натякаючи на важливість проектів типу факт-чекінгу. Сподіваюсь, щось зробити путнього у цьому напрямку.
І хоч почати хотів давно, я ніяк не міг знайти першу тему, яка б мене підштовхнула. Але сьогодні моя френд-стрічка трошки поскандалила після оприлюднення прес-релізу, в якому мене зачепило одне формулювання (а що може бути кращим за скандали в інтернеті?).
Саме цьому формулюванню і буде присвячений перший допис.
Відразу скажу, що цей блог не про складні стосунки виконавців та замовників, не про правильність формулювань і інших процедур опитування (якщо комусь цікаво дізнатись про це – велком до нового онлайн курсу, де всі ці питання детально розглядаються спеціалістами).
Мій допис буде присвячений лише одній фразі: “Таким чином, якби ті, хто не визначився за кого голосувати, як звичайно, не прийшли б на вибори, участь у голосуванні взяли б близько 53% усіх виборців”. У цій фразі замовники випадково (чи ні) сказали, що люди, які не визначаються – не голосують. Чи це твердження відповідає дійсності?
На наше щастя КМІС і їх колеги зробили величезну і корисну роботу – вони створили онлайн банк різноманітних даних. Будь-хто, може зайти на цей сайт і завантажити опитування на свій смак. Власне, ви можете зробити це прямо зараз! Особисто я завантажив три масиви – результати екзит-полів трьох президентських виборів (завжди 1 тур). Це вибори 1999, 2010, 2014 років. Знов таки, без КМІСу-виконавця ці екзит-поли не побачили б світ.
Під час цих екзит-полів респондентам ставили питання, коли саме вони визначились. Альтернативи трошки різнилися в різні роки, але логіка зрозуміла – від задовго до виборів до визначився на дільниці. Порахувавши звичайні одномірки (без вагів! я не ризикнув нічого підключати без якихось зрозумілих інструкцій), я зробив ось такий графік. Увага! Це кумулятивні відсотки.
Очевидно, що велика кількість людей схильна не знати, за кого вони планують голосувати. Але і такі люди все одно приходять на дільниці.
Більше того, я переконаний, що читачі, які давно слідкують за коментарями політичних технологів чи політологів, інтуітивно про це здогадувались і без даних. Це, як кажуть наші англомовні друзі, common knowledge. Скільки разів пересічним українцям пояснювали, що результати виборів завжди складно передбачити через те, що велика кількість людей не знають за кого голосувати під час досліджень…але потім що? потім вони приходять на дільниці і голосують (наприклад, гугл підкинув текст Паніотто з вже далекого 2002 на цю тему).
Звісно, відкритим залишається інше питання. А скільки саме відсотків людей, які не визначились у t1 , прийшли на вибори у t2. Оскільки ті, хто не визначився і не прийшов, не поападають у вибірки дослідників, знати відповіді ми не можемо. Тож я буду чекати, поки КМІС розпочне якись масивний лонгітюд до і після виборів, щоб дізнатись відповідь на це питання.
Tymofii Brik 