Зовсім трошечки

Дано. 1) в розвинутих країнах є толерантість, 2) в розвинутих країнах гарна економіка. Висновок – толерантість робить економіку гарною. Дано. 1) Трамп говорить нісенітницію, 2) люди голосують за Трампа. Висновок – люди голосують за Трампа, бо він говорить нісенітницю. Ось це беремо один факт, беремо другий факт – є історія, це не сама продуктивна стратегія для аналітичного матеріалу. Адже між фактами може бути дуже цікавий і неочевидний ланцюг проміжних елементів. І природа зв”язку між ними може бути дуже різна!  Так-так, у нас вже всі давно вивчила, що кореляція не є причинно-наслідковий зв”язок. Але ж список на цьому не закінчується. Модерація не є медіація,  необхідна умова не є достатньою умовою, а ще є ендогеність, а ще екологічні похибки, а ще ceterus paribus, а ще confounds. Це ж так цікаво! Це справжна детективна задача сформулювати думку і спробувати ії по-справжньому розкрутити, розбивши в прах можливі альтернативні пояснення. Як читач різних медіа я дуже ціную, коли автори матеріалів роблять складну роботу і відкривають мені неочевидні речі (наприклад, тут чи тут).

Було б цікаво і корисно розкрутити ці теми глибше, враховуючи, як багато там актуального матеріалу для України. Наприклад, є багато даних, які вказують, що в США активна боротьба за толерантність і політкоректінсть розпочалася в суспільстві доволі пізно, слідуючи економічному розвитку, а не спричиняючи його. І це породжує цікаве питання боротьби за цінності “в собі”, у відриві від економічної раціональності (не можу не пригадати проект “Возвращение этики”). Або надзвичайно цікаві, актуальні та складні питання реалізації економічного потенціалу середнім класом. У нас доволі часто можна зустріти такий собі cherry picking, коли, грубо кажучи, український містичний середній клас – це чомусь апріорі кретивні люди з соціальним капіталом, які цінять свободу та штовхають революції. А в США люди такого соціального профілю – це або інфантильна молодь, яку дурять казочками про соціалізм, або невибагливі люди, які втомилися від зарозумних політикі та експертів і ведуться на хліб та видовища. Власне, політичний порядок денний самого американського середнього класу кудись пропадає, як якась непотрібна дрібниця. І дійсно, якщо щось не вписується в наш контекст і звичну для нас термінологію – навіщо це взагалі вивчати та пояснювати? Але скільки в тому іншому контексті тем! Внутрішні дебати в США про економічні свободи не вичерпуються підрахунками індексів ведення бізнесу чи обговоренням захисту патентів (хоча це все дуже важливо). Один із вимірів економічних свобод, на який у нас звертають дуже мало уваги, але який є не менш важливим для економістів та політологів в США – це так звані рівні можливості. Це доволі старі дебати, які точаться навколи питання, чи всі люди, незалежно від походження, мають рівні шанси на гарне життя (американська мрія ж). Наприклад, чи мають різні люди рівні шанси отримати освіту, мати гарну кар”єру, заробляти гроші і збагачуватись. Цікаво, що з точки зору порівняльних досліджень, США багато років пасує задніх по всім класичним вимірам рівних можливостей. Це країна з дуже високими показниками нерівності доходів, концентрації капіталу, низькою міжпоколінчастою мобільністю (і доходів, і соціального статусу). Це неспівпадіння між декларативним вивільненням творочого потенціалу людини, який є “драйвером сучасної економіки”, та суровою реальністю, коли той самий середній клас США переживає сильну економічну стагнацію, у великій мірі і спричиняє радикалізований політичний порядок денний. Дуже повчальна історія для України. І щоб її розказати, достатньо зробити дуже трошечки: трошки підняти методологічну планку. По-перше, забити на україно-центристьку картину світу, де міжнародні політика та економіка міряються нашими шаблонами. По-друге, перейти від моделі аналітик-ерудит до аналітик-дослідник.

 

 

 

 

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

w

З’єднання з %s