Коли Ярослав Грицак ще років п”ять назад починав пропагувати Інглехарта та Гершенкрона, він жартома повторював тезу про “песимізм”. Історія має значення і те, що сталося колись давно, надовго визначає шлях розвитку багатьох країн. На конференцію для саме таких песемістів мені пощастило попасти минулого тижня. Дуже багато потужних досліджень, які можуть бути дуже корисним та цікавими для багатьох людей в Україні, враховуючи всі наші внутрішні дебати про модернізацію та розвиток.
Дисклеймер. На конференції було набагато більше цікавих презентацій (від нових даних по індустріалізації Російської Імперії до топових нерівностей в Угорщині аля Пікеті та Заєц). Але я вирішив закинути посилання лише на ті дослідження, що можуть бути більш актуальними для теперішніх українскьких дискусій про модернізацію.
Ерік Усланер, мабуть, відомий в Україні. Він багато працює над темою соціальної довіри та економічного зростання. Він презентував своє останнє дослідження The Historical Roots of Corruption: State Building, Economic Inequality, and Mass Education, яке можна прочитати за лінком, але можна і просто описати одним графіком.
Все просто. Інвестиції в освіту ще з кінця 19го століття найкраще пояснюють ситуацію з корупцією сьогодні. Не треба відразу кидатись з уточненнями. Я впевнений, ваше скептицизм в дослідженні вже врахований.
Дуже сподобалась презентація всього десанту з Вищої Школи Економіки з Москви. Але онлайн матеріали я знайшов тільки для цієї презентації історичного дослідження партикуляризму. Хоча зараз презентація вже набато повніша і теорією, і, навіть, першими кроками аналізу. Взагалі, всі ці загравання з лінією Хайнала і історією домогосподарств є дуже актуальною зараз темою.
Дуже корисним для українських читачів буде познайомитись з цією новою працею по історії якості державного керівництва в Росії. У нас часто говорять про еліти, про те, що немає якісних еліт, що вони не були ще взрощені, чи були винещені, чи є якась таємнича пастка, яка засмокчує всі нові кадри і робить їх Шокіними. Ще люблять говорити про правила гри, які треба змінювати. Але конкретики часто мало. Ось це хитре переплетіння спадковості еліт, зв”язку між історією державних структур і здатністю сучасних органів влади виконувати свої функції, все це дуже цікаво і жваво описано в статті Роберто Фоа. Є місце і теорії, і історичним даним, і стат.аналізу, і якісним дослідженням. Корисне чтиво.
І, наостанок, запропную ознайомитись з ще одним дослідженням (до речі, отримало премію кращої статті на цій конференції) по міграції людей та міграції їх екстремістських поглядів, які можуть потім передаватись нащадкам. Мова йде про міграцію колишніх нацистів з Німеччини в Австрію. Дуже детальний емпіричний аналіз, який бере до уваги всі можливі альтернативні механізми, вказує, що екстремізм передавався через сімейні зв”язки та завдяки місцевим партіям. Тема дуже співзвучна з нашими дебатами про біженців та переселенців, а також інтеграцією мешканців Криму чи територій так званих ДНР, ЛНР, коли вони увійдуть в склад України.
Tymofii Brik 