Огляд публікацій #7. Тематичний.

В цьому тематичному випуску я огляну статті, присвячені релігійності в пострадянських країнах. Думаю, що тема актуальна, оскільки зараз відчувається серйозний реванш консервативних релігійних сил як в Україні, так і найближчих сусідах – Росії та Польші. Англомовна література на цю тему, зазвичай, означена як  religious revivals/resurections. А країни, зазвичай, називають post-Communist.

Цей випуск буде доволі стислий, оскільки більшість статей короткі і прості, вони часто рапортують одномірні таблиці. Відповідно, все важливе написано відразу в анотаціях, які читач може легко прочитати і сам.

Статті, які оглядаються, не завжди є у вільному доступі. Прочитати ці статті можна за допомогою ресурсу http://sci-hub.bz (чи який там зараз актуальних хостинг?). Також можна звернутись до мене і я пришлю статтю імейлом (не забувайте вказувати свою електрону адресу). Попередні огляди можна прочитати за посиланням

Я не обов”язково погоджуюся з усім, що написано в тих стаття, які я оглядаю.

******************************************************

1. Enforced Secularization — Spontaneous Revival?: Religious Belief, Unbelief, Uncertainty and Indifference in East and West European Countries 1991–1998.

Heiner Meulemann

Дуже цікава стаття, яка (навідміну від багатьох) починає з детальної концептуалізації індивідуальної секуляризації. Наприклад, я не пам’ятаю гарних досліджень, де було б запропоновано відокремлювати невизначеність та байдужість. В цьому плані дане дослідження робить внесок не тільки в дослідження пострадянських країн, але і в більш широку літературу по секуляризації.

Дослідження наводить емпіричні докази того, що примусова секуляризація, яка відбувалась в минулому пострадянських країн, негативно впливала з часом на релігійність людей. Більше того, головний аргумент полягає в тому, що примусовість мала додатковий ефект. Інакше кажучи, без примусовості секуляризація також могла б відбуватись, але, скоріш за все, не так інтенсивно.

Screen Shot 2017-04-30 at 9.14.11 PM

2. A Religious Revival in Russia?

Andrew Greeley

Соціологія релігії це дуже специфічне поле. Багато дослідників є віруючими, вони часто займаються просуванням свого порядку денного. Але випадок з Грілі є доволі унікальним – він був не тільки активним соціологом, але і активним священиком. Ось такий цікавий і красномовний сайт Father Andrew Greeley.

Чим цікава саме ця стаття? Зазвичай, саме на неї посилаються, коли говорять про “U-криві” віку (хоч це і не перша стаття на цю тему). Проще кажучи – наймолодші та найстарші люди є більш релігійними, ніж люди середнього віку. Такий патерн, зазвичай, бачать в посткомуністичних країнах, але не бачать в Західній Європі. На цю тему є багато дискусій, починаючи від проблем вимірювання (вік чи когорти) і закінчуючи специфічними поясненнями для кожної країни. Але головна ідея проста – ті, хто соціалізувався до релігійних утискань і після, саме вони будуть більш релігійними.

Screen Shot 2017-04-29 at 4.09.55 PM

3. Is Conventional Sociology of Religion Able to Deal with Differences between Eastern and Western European Developments?

Miklos Tomka

Якщо ви хочете вивчати релігійність в пострадянських країнах – треба завчити ім’я угорського соціолога Томки. Це, мабуть, самий впливовий соціолог з нашого “східного блоку”. Прийнято вважати, що він був одним з перших, хто почав помічати те, що ми тепер називаємо believing without belonging. Після того, як Томка пішов з життя, ISORECEA розпочала традицію вручати премію його імені кращим студентським дослідженням.

В цій статті Томка пише про головні проблеми концептуалізації релігійних відроджень в саме посткомуністичних країнах. Він робить доволі прості, але цілком справедливі аргументи. Наприклад, як можна порівнювати кількість відвідування церков у католицьких та православних країнах, адже цінність регулярного відвідування (і регуляція) там зовсім різна. І таких цікавих думок там доволі багато.

Screen Shot 2017-04-29 at 6.41.53 PM

4. Secularization versus religious revival in Eastern Europe: Church institutional resilience, state repression and divergent paths.

Ksenia Northmore-Ball and Geoffrey Evans.

І відразу перехід від Міклоша Томки до більш сучасних проектів. Колись Томка доволі інтіутивно писав про те саме, що пізніше описали Норсмор-Бол та Еванс на доволі потужному емпіричному матеріалі (ось ще гарна робота цього дуету). Вони підтвердили ідею, що пострадянські країни розійшлися – спочатку всюди був приріст релігійності, а потім в деяких країнах приріст пішов на спад (секуляризація), а в деяких ні. Спаду не відбулося в переважно православних країнах Східної Європи.

Але крім цього, вони ще і протестували велику кількість предикторів. Цікаво (і очікувано), як роль тих чинників, що мали негативний вплив на релігійність, з часом втратили свою значимість в православних країнах.

Screen Shot 2017-04-30 at 10.08.34 PM

5. The supply-side Model of Religion. The Nordic and Baltic States.

Steve Bruce

Попередня стаття частково досліджує вплив державного фаворитизму. Зазвичай, такі предиктори долучають, щоб сказати щось про теорію релігіних ринків (вона ж теорія релігійної конкуренції, вона ж теорія релігійної пропозиції, вона ж теорія раціональної дії, вона ж “американська теорія”). Перші результати застосування цієї теорії до України я стисло публікував в одному блозі на Вокс Україні.

У дослідників пострадянських країн є одна спільна риса – вони цю теорію не люблять. На мою думку – часто ця нелюбов необгрунтована. Взяти хоча б цю статтю Мюллера, на яку періодично посилаються в колах “східняків”. Він же просто неправильно робить стат.аналіз (про проблеми з індексом конкуренції соціологи знали вже років 10). Але традиція не любити теорію релігійних ринків дуже сильна і так просто її не відкинути.

Гарний приклад традиції “проти” це роботи Стіва Брюса. В одній зі своїх критичних статей він аналізує Данію, Норвегію, Фінляндію та Швецію (хоч він наводить цифри і для інших країн). Ось так завдяки Фінляндії його стаття і потрапила в цей огляд. Статтю корисно прочитати, щоб ознайомитись з головними аргументами за і проти теорії релігійних ринків.

Screen Shot 2017-04-29 at 4.01.47 PM

6. After Atheism: An Analysis of Religious Monopolies in the Post-Communist World.

Paul Froese

На противовагу до попередньої статті, хотілося б навести гарний приклад того, як з теорією релігійних ринків все ж таки можна працювати в пострадянському контексті. Є два соціологи, які написали разом та поодинці доволі багато статей на цю тему – Steve Pfaff та Paul Froese. Я довго думав, яку саме роботу з їх архіву долучити до огляду і зупинився на саме цій статті, бо вона порівнює багато країн і робить дуже простий, але дуже важливий аргумент – а що там з атеїстами?

Дійсно, більшість статей на цю тему банально ігнорують локальний контекст, забуваючи і про атеістів, і про внутрішні розборки православних церков (про що, в принципі, в літературі було відомо), і про специфіку православних традицій (про що писав Томка в статті №3 цього ж огляду).

Screen Shot 2017-04-30 at 10.31.18 PM

7. The Role of the State in the Repression and Revival of Religiosity in Central Eastern Europe.

Tim Muller and Anja Neundorf

Наостанок, щоб закрити тему теорії релігійних ринків, не треба забувати, що вона має дві важливі ідеї: про конкуренцію між самими церквами та про регуляцію зі сторони держави. Соціологи схильні вважати, що саме друга ідея має більше емпіричних доказів.

Ті соціологи, які досліджують це питання для пост-комуністичних країн (стаття №4 з цього огляду не виключення), зазвичай аргументують, що регуляція не пояснює варіацію між пострадянськими країнами. І хоч це дуже цікаво, що посткомуністичні країни вибиваються з загального тренду (навіть знаючи, що регуляції там зростали – стаття №6), питання “чому так?” щось ніхто не задає.

Screen Shot 2017-04-30 at 10.54.46 PM

8. Religious Revival in Romania: Between Cohort Replacement and Contextual Changes.

Malina Voicu and Andreea Constantin.

Стаття є частиною гарної книги, яку дуже рекомендую всім, кому цікавий сабж. А Маліна Воісу (Воіку?) є дуже знаною дослідницею в колі “східняків”. Конкретно ця стаття є гарним прикладом аналізу конкретної країни (попередні статті були порівняльними). Румунія є доволі релігійною православною країною (більш релігійною, ніж Україна). Крім того, окремі епізоди її релігійної історії доволі подібні до нашого досвіду. Наприклад, місцева православна церква там налагодила стосунки з комуністами і, навіть, з їх дозволу забирала собі будівлі і прихожан греко-католицьких церков.

Але окрім цікавого фактажу, стаття ще може бути цікавим прикладом демографічного погляду на проблему. В ній можна прочитати про два важливих поняття: зміну поколінь та ефекти віку-когорти.

Головна ідея статті полягає в тому, що в Румунії відродження релігії можна розділити на два етапи. Перший етап – криза і трансформації. Релігійність є реакцією на економічні та соціальні проблеми. Другий етап – релігійність закріпилася та стала частиною національних ідентичностей.

Screen Shot 2017-04-29 at 4.24.16 PM

9. Religiosity in Ukraine according to Sociological Surveys.

Viktor Yelensky

Не можна так просто робити огляд посткомуністичних країн, і нічого не писати про Україну. Віктор Єленський, мабуть, самий знаний серед західних соціологів дослідник релігії в Україні. Мабуть ніхто краще за нього не знає стільки деталей та нюансів релігійного законодавства, діяльності організацій, державного регулювання релігії в Україні. А в цій статті він ще і доволі детально аналізує різні опитування.
Так само, як і у випадку з Румунією (стаття №8 з огляду), національні ідентичності грають велику роль в Україні.

10. Can religion insure against aggregate shocks to happiness? The case of transition countries.

Olga Popova

Ну і закічнити огляд варто було б статею про наслідки релігійності. В цій дуже цікавій статті з Journal of Comparative Economics  Ольга Попова доволі перконливо пише, що релігія допомагає людям справлятись з психологічним стресом від економічних реформ. Власне ідея релігії як reassurance культивується в соціології ще з класичної роботи Норіс та Інглехарта (наприклад, ось). Але емпірично цю теорію підтвердити доволі складно.  Я думаю, якби Ольга зробила більший акцент на цій літературі, її стаття б стала дуже популярною серед соціологів. З цікавого – пропорції релігійних людей в історії як інструментальна змінна.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

w

З’єднання з %s