SNA: cosponsorship and voting

This work in progress is a collaboration with Dmytro Ostapchuk, a researcher at VoxUkraine and an editor of DataVox. We ask why do Ukrainian deputies collaborate (or not). One of the theories states that collaboration is a result of homophily. We draw on a new dataset on legislative collaboration in Ukraine from November 2014 to August 2015 in order to test this theory.  Our QAP regressions suggest that homophily does not influence collaboration  in cosponsorship, however it has a strong impact on co-voting .

PS. Here is a network of MPs who co-authored at least five times in the first and second sessions of the eighth term made by Dmytro.

FIG1.jpeg

Wages and inequalities in premodern Ukraine

This project is based on the census published by Juri Voloshyn. Olena Bastina, Ivan Sivakov, and Olena Lupalo helped me coding the data from the book to the final dataset (N = 1,110 domestic workers).

My current working paper investigates wage inequalities among domestic workers in early modern Poltava (present day Ukraine), which was an important military administrative center in Cossack Hetmanate – autonomy within the Russian Empire. The data are derived from Rumyantsev census conducted between 1765 and 1769.

After age of 29 wages of all domestic workers stagnated and after 45 wages declined significantly. In addition to this, Cossack origin gave a considerable advantage for male domestic workers when compared to peasantry. Although most women received considerably small wages, distribution of wages among female domestic workers was more equal when compared to male domestic workers; median wage of married women was close to median wage of peasant men; and young girls often received higher wages than young boys. These findings open a room for a debate about economic power of male and female workers in early modern Ukraine on the dawn of the Russian Empire centralisation.

Some preliminary results of my work were presented at “Economy and Society in Eastern & Central Europe: Workshop in Economic History and Development”, London.

Here you can see some of my data and r-scripts.

plot-rubles-by-agegini-by-gender

Figure10.jpeg

REVIVALS

Religious vitality and values (REVIVALS) is a project which I have developed for my dissertation.

With an enormous help provided by Stanislav Korolkov I have compiled the data of the religious communities for various denominations in Ukraine from 1991 to 2015.

This is a snapshot of the sources:

Це слайдшоу вимагає JavaScript.

Most importantly, the bulk of the data has been collected on the regional level. This allowed me matching the contextual data with the surveys conducted annually from 1992 to 2006 by the Institute of Sociology (NASU).

By using more refined data as well as applying IV techniques I was able to tease out the effects of religious competition (which was quite problematic in the previous literature). The main finding of my working paper is that church competition in Ukraine  within denominations has significantly contributed to religious participation of Ukrainians in the course of decades.

Some preliminary results of my work were presented at “IOS Summer academy “Path Dependencies in Economic and Social Development” at Tutzing. I also described my main findings here.

Here you can see some of my data and r-scripts.

 

 

revival_sources

Проблема тавтології

Ось цей пост на фейсбуці дуже красномовно підкреслює, які величезні проблеми є у нашому публічному просторі з презентацією та обговоренням даних. Але я хотів би звернути увагу ще й на те, що подібні аналітичні висновки, насправді, не мають жодної аналітики. Навіть, якби всі джерела були наведені правильно та ризики екологічної похибки були б вказаі, це нічого б не змінило. Врешті решт, дійсно з різних опутувань зрозуміло, що вік мав значення (можна глянути тут чи тут). Але, як на мене, головна проблема полягає в тому, що популярна у нас “аналітика” – це просто тавтологічне читання графіків. Тобто, буквально, одну і ту саму інформацію повторюють двіччі – спочатку візуально, потім словами.  Пригадайте, скільки раз ви зустрічали такі матеріали. Ви бачите, що на графіку більшість молоді пітримали залишитись. Потім ви читаєте висновок –  молоді люди голосують залишатись, бо вони молоді люди. І так по списку. Неосвіччені люди голосуют за вихід, бо вони неосвічені. Літні люди голосують за вихід, бо вони літні люди, які проголосували за вихід. Здоровий глузд та теорія ж підказують, що люди з меншою освітою працюють на менш кваліфікованих позиціях (теорія ще й перевірена емпірично). Ці люди мають подібні доходи, подібні структури витрат, подібні соціальні проблеми (так само, як і люди з більш кваліфікованими позиціями будуть більш гомогенні). Наприклад, менш освіччених і літніх людей буде більш турбувати проблема NHS. Але це ніяк не пов”язано з їх малограмотністю чи інтелектуальними здібностями. Ці люди були політично мобілізовані навколо важливих для себе проблем і голосували відповідно. Вік, стать, освіта – це лише видимі індикатори, які корелють зі справжніми причинами соціальної поведінки. Аналізувати ці причини через індикатори, не вдаючись до тавтологічних пояснень самих індикаторів – це і є прояв справжньої аналітики в соціальних науках.

Конференція песимістів

Коли Ярослав Грицак ще років п”ять назад починав пропагувати Інглехарта та Гершенкрона, він жартома повторював тезу про “песимізм”. Історія має значення і те, що сталося колись давно, надовго визначає шлях розвитку багатьох країн. На конференцію для саме таких песемістів мені пощастило попасти минулого тижня. Дуже багато потужних досліджень, які можуть бути дуже корисним та цікавими для багатьох людей в Україні, враховуючи всі наші внутрішні дебати про модернізацію та розвиток.

Дисклеймер. На конференції було набагато більше цікавих презентацій (від нових даних по індустріалізації Російської Імперії до топових нерівностей в Угорщині аля Пікеті та Заєц). Але я вирішив закинути посилання лише на ті дослідження, що можуть бути більш актуальними для теперішніх українскьких дискусій про модернізацію.

Ерік Усланер, мабуть, відомий в Україні. Він багато працює над темою соціальної довіри та економічного зростання. Він презентував своє останнє дослідження The Historical Roots of Corruption: State Building, Economic Inequality, and Mass Education, яке можна прочитати за лінком, але можна і просто описати одним графіком.

Screen Shot 2016-06-19 at 7.52.37 PM.png

Все просто. Інвестиції в освіту ще з кінця 19го століття найкраще пояснюють ситуацію з корупцією сьогодні. Не треба відразу кидатись з уточненнями. Я впевнений, ваше скептицизм в дослідженні вже врахований.

Дуже сподобалась презентація всього десанту з Вищої Школи Економіки з Москви. Але онлайн матеріали я знайшов тільки для цієї презентації історичного дослідження партикуляризму. Хоча зараз презентація вже набато повніша і теорією, і, навіть, першими кроками аналізу. Взагалі, всі ці загравання з лінією Хайнала і історією домогосподарств є дуже актуальною зараз темою.

Дуже корисним для українських читачів буде познайомитись з цією новою працею по історії якості державного керівництва в Росії. У нас часто говорять про еліти, про те, що немає якісних еліт, що вони не були ще взрощені, чи були винещені, чи є якась таємнича пастка, яка засмокчує всі нові кадри і робить їх Шокіними. Ще люблять говорити про правила гри, які треба змінювати. Але конкретики часто мало. Ось це хитре переплетіння спадковості еліт, зв”язку між історією державних структур і здатністю сучасних органів влади виконувати свої функції, все це дуже цікаво і жваво описано в статті Роберто Фоа. Є місце і теорії, і історичним даним, і стат.аналізу, і якісним дослідженням. Корисне чтиво.

Screen Shot 2016-06-19 at 8.05.39 PM.png

І, наостанок, запропную ознайомитись з ще одним дослідженням (до речі, отримало премію кращої статті на цій конференції) по міграції людей та міграції їх екстремістських поглядів, які можуть потім передаватись нащадкам. Мова йде про міграцію колишніх нацистів з Німеччини в Австрію. Дуже детальний емпіричний аналіз, який бере до уваги всі можливі альтернативні механізми, вказує, що екстремізм передавався через сімейні зв”язки та завдяки місцевим партіям. Тема дуже співзвучна з нашими дебатами про біженців та переселенців, а також інтеграцією мешканців Криму чи територій так званих ДНР, ЛНР, коли вони увійдуть в склад України.

Screen Shot 2016-06-19 at 8.18.22 PM.png

 

Хто варить?

Побачив ось таке відео в мережі. Між іншим, хлопець справжній соціолог. Ставить правильні питання. Хто варить, хто миє посуд, хто ходить в магазин? Як працює розподіл праці в домогосподарствах у геїв і лесбіянок? Так само, як і в гетеросексуальних пар? Або розподіл є більш / менш рівним? І чи буде він однаковим в різних країнах? Відповіді поки немає. Якщо ви погуглите, то побачите, що все, що ми поки знаємо – це все дослідження по окремим штатам або містам в США. Часто дані якісні, а не кількісні. Іноді мова йде про пару сотень домогосподарств, знайдених сніжним комом.

У мене подруга писала диплом на цю тему – злила з десяток різних порівняльних репрезентативних опитувань і намагалася зрозуміти, як йдуть справи в Європі. Якщо коротко, то характеристики країн виявилися більш важливі, ніж характеристики домогосподарств. У багатших і толерантних країнах поділ праці і у гомосексуальних, і в гетеросексуальних пар відбувається більш рівноправно. Другий цікавий момент, в середньому лесбіянки поділяли свої обов’язки справедливіше, ніж геї. Шкода, до публікації диплом поки не дійшов.

Зовсім трошечки

Дано. 1) в розвинутих країнах є толерантість, 2) в розвинутих країнах гарна економіка. Висновок – толерантість робить економіку гарною. Дано. 1) Трамп говорить нісенітницію, 2) люди голосують за Трампа. Висновок – люди голосують за Трампа, бо він говорить нісенітницю. Ось це беремо один факт, беремо другий факт – є історія, це не сама продуктивна стратегія для аналітичного матеріалу. Адже між фактами може бути дуже цікавий і неочевидний ланцюг проміжних елементів. І природа зв”язку між ними може бути дуже різна!  Так-так, у нас вже всі давно вивчила, що кореляція не є причинно-наслідковий зв”язок. Але ж список на цьому не закінчується. Модерація не є медіація,  необхідна умова не є достатньою умовою, а ще є ендогеність, а ще екологічні похибки, а ще ceterus paribus, а ще confounds. Це ж так цікаво! Це справжна детективна задача сформулювати думку і спробувати ії по-справжньому розкрутити, розбивши в прах можливі альтернативні пояснення. Як читач різних медіа я дуже ціную, коли автори матеріалів роблять складну роботу і відкривають мені неочевидні речі (наприклад, тут чи тут).

Було б цікаво і корисно розкрутити ці теми глибше, враховуючи, як багато там актуального матеріалу для України. Наприклад, є багато даних, які вказують, що в США активна боротьба за толерантність і політкоректінсть розпочалася в суспільстві доволі пізно, слідуючи економічному розвитку, а не спричиняючи його. І це породжує цікаве питання боротьби за цінності “в собі”, у відриві від економічної раціональності (не можу не пригадати проект “Возвращение этики”). Або надзвичайно цікаві, актуальні та складні питання реалізації економічного потенціалу середнім класом. У нас доволі часто можна зустріти такий собі cherry picking, коли, грубо кажучи, український містичний середній клас – це чомусь апріорі кретивні люди з соціальним капіталом, які цінять свободу та штовхають революції. А в США люди такого соціального профілю – це або інфантильна молодь, яку дурять казочками про соціалізм, або невибагливі люди, які втомилися від зарозумних політикі та експертів і ведуться на хліб та видовища. Власне, політичний порядок денний самого американського середнього класу кудись пропадає, як якась непотрібна дрібниця. І дійсно, якщо щось не вписується в наш контекст і звичну для нас термінологію – навіщо це взагалі вивчати та пояснювати? Але скільки в тому іншому контексті тем! Внутрішні дебати в США про економічні свободи не вичерпуються підрахунками індексів ведення бізнесу чи обговоренням захисту патентів (хоча це все дуже важливо). Один із вимірів економічних свобод, на який у нас звертають дуже мало уваги, але який є не менш важливим для економістів та політологів в США – це так звані рівні можливості. Це доволі старі дебати, які точаться навколи питання, чи всі люди, незалежно від походження, мають рівні шанси на гарне життя (американська мрія ж). Наприклад, чи мають різні люди рівні шанси отримати освіту, мати гарну кар”єру, заробляти гроші і збагачуватись. Цікаво, що з точки зору порівняльних досліджень, США багато років пасує задніх по всім класичним вимірам рівних можливостей. Це країна з дуже високими показниками нерівності доходів, концентрації капіталу, низькою міжпоколінчастою мобільністю (і доходів, і соціального статусу). Це неспівпадіння між декларативним вивільненням творочого потенціалу людини, який є “драйвером сучасної економіки”, та суровою реальністю, коли той самий середній клас США переживає сильну економічну стагнацію, у великій мірі і спричиняє радикалізований політичний порядок денний. Дуже повчальна історія для України. І щоб її розказати, достатньо зробити дуже трошечки: трошки підняти методологічну планку. По-перше, забити на україно-центристьку картину світу, де міжнародні політика та економіка міряються нашими шаблонами. По-друге, перейти від моделі аналітик-ерудит до аналітик-дослідник.

 

 

 

 

Квадрупіляція

Pew Research пише про те, в яких роках молоді люди могли собі дозволити жити не з батьками з 1880 і по наші дні (багато пишуть про доходи і демографію, але, чомусь, мало про кредити).

Screen Shot 2016-05-28 at 11.29.40 AM.png

Так співпало, що як раз вчора був на презентації економічного історика (чи просто економіста?) Джозефа Феррі, який досліджує міжгенераційну мобільність доходів. І ось його графіки один в один співпадали з цими. До цього можна давню тезу Бранко Мілановіча про стагнацію середнього класу в термінах розподілу доходів. Плюс з іншого боку топових % заходять Пікеті та Заєць. І до цього ще Четті з Хендреном додають про стагнацію в мобільності доходів між поколіннями. В таких випадках пишуть mounting evidence. Всі ці різні дослідження вказують на стагнацію середнього класу в одні і ті самі роки.
В цьому контектсі регулярні спостереження, що саме середній клас підтримує Дональда Трампа, стають зрозумілішими (раз, два, три).

Рівність можливостей

З великим задоволенням відвідав конференцію в UC3M, яку організував місцевий економічний факультет. Тема мобільності між поколіннями є, мабуть, однією з небагатьох, якими соціологи та економісти займаються у дуже тісній співпраці, чи хоча б з оглядкою на колег в плані взаємних цитувань.

В принципі, головні тренди досліджень такі самі: (1) залучення більше, ніж двох поколінь (2) питання генетики (3) економічна історія.

Нарешті побачив вживу представників проекту EOP, Грегорі Кларка, Джозефа Феррі (останній, мабуть, може бути найбільш цікавим для соціологів). Але найбільше вразив виступ  Джона Ромера. Він займається темою нерівностей дуже давно і має неабиякий кругозір, не кажучи про потужні методологічну навички.  Висловлював цікаві тези про те, що рівність можливостей та меритократія, насправді, є ортогональними (ця ідея присутня в соціологічній літературі), а також про роль власне цінностей у формуванні наступних поколінь (знову ж, дуже соціологічно).