The medium is the message

Написав стислий блог на VoxUkraine про вплив конкуренції між православними церквами на середню релігійність українців. Блог дуже короткий і просто говорить наступне – вплив є. Як кажуть, the medium is the message. Формат блогу призвів до загострення одних тез і уникання інших (інакше і не могло бути). В цьому ж особистому блозі хотілося б трошки написати про те, в чому полягає актуальність цієї теми для українських соціальних науковців.

  1. Актуальність перша – суто академічна. Теорія церковних конкуренцій – одна з самих важливих складових частин того, що в соціології релігії називають “пояснення на рівні пропозиції”. Відповідно, вона є однією з головних теорій соціології релігії в принципі (іншою теорією, яка має такий самий вплив та популярність в соціологічній літературі є, наприклад, класична теорія секуляризації чи теорія insecurities). І при цьому в українській та російськомовній літературі (а також, іноді, в літературі по пост-комуністичним країнам) цю теорію часто називають “новою парадигмою”. Насправді, це доволі стара парадигма, яка пережила десяток років жорсткої критики та серйозної трансформації. Сприймати цю теорію за статтями кінця 80х чи початку 90х (і, відповідно, відкидати її за примітивізм) це, як мінімум, доволі дивно. Більше того, саме зараз наступив такий момент, коли ця теорія вже не може переварити всі аномалії, які вона зустріла, коли методи розкритиковані, а нове покоління соціологів все це вже переварило і – магією колективного розуму – готове видати щось нове та переосмислене. Український кейс може суттєво збагатити ці дебати.
  2. Актуальність друга – власне, події в сучасній Україні, які пов”язані з релігійним життям. Конкуренція між релігійними групами – це частина нашого життя, яке треба досліджувати. Передбачити наслідки цього процесу, виходячи із соціальної теорії, а не опираючись на інтиуцію чи власний здоровий глузд – це непроста задача. Теорія релігійних конкуренцій має бути першим вибором дослідника, щоб приступати до аналізу наслідків релігійних протистоянь. Тож дивитись актуальність першу.
  3. Актуальність третя – стан розвитку соціальних наук в Україні. Для більшості українських дослідників (які потім транслюють свої шаблони на більш широку аудиторію) наукове пізнання релігійних груп (як і будь-яких інших груп, від соціальних класів до субкультур) закінчується на рівні визначення цих самих груп. Тобто груп багато і всі вони унікальні, і всі вони мають різні прояви релігійної поведінки, і між ними треба встановити безліч кордонів у безлічі ситуацій. І саме тому ідеалом наукового пошуку для багатьох людей в Україні буде щось типу цих наборів таблиць. Чим більше таблиць – тим краще. А ось вивчення соціальних процесів (а не груп) через вимірювання їх емпіричних індикаторів і тестування гіпотез – з цим у нас набагато гірше. Бракує актуальних знань від філософії науки до конкретних методик аналізу.  В цьому плані самим корисним навчальним курсом по сучасним соціальним наукам для українських дослідників може стати курс по модельному мисленню, а зовсім не курс по прикладній соціології.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

w

З’єднання з %s