Останні пару місяців було складно відірватись від роботи і приділити хоч яксь увагу блогу. Але, нарешті, чорнетки написані, тексти подані, студенти оцінені. Зазвичай, після довгої паузи починати складно, але в цей раз я чітко знав, про що хотілося б написати. Не так давно я мав можливість перетнутись з колегами-соціологами з рідного ІС. Коротка бесіда виявила, що у наших широтах є дуже мало інформації про журнали, які варто читати (і де варто публікуватись), про актуальні дослідницькі теми, про тренди в прикладних дослідженнях. Іноді складається враження, що асиметрія інформації є, ледь, не найбільшою перепоною для наших дослідників.Тому я вирішив поексперементувати і спробувати регулярно публікувати огляд нових публікацій в актуальних журналах по соціальних науках. Варто зазначити, що огляд завжди буде доволі суб’єктивним. Особисто я більш знайомий з дослідженнями у сфері стратифікації чи релігії, але зовсім не обізнаний в журналах по соціальній психології, якісній методології, теорії (всі ці теми доволі популярні в Україні). Тим не менш, більшість журналів у моїй вибірці покривають головні теми соціологічних досліджень (наприклад, AJS, ASR, ESR). Грубо кажучи, це буде огляд того, що мені цікаво, що мені здається вплине на дисципліну, що публікується в авторитетних джерелах, що може бути актуальним для української аудиторії.
Статті, які оглядаються, не завжди є у вільному доступі. Прочитати ці статті можна за допомогою ресурсу http://sci-hub.bz (чи який там зараз актуальних хостинг?). Також можна звернутись до мене і я пришлю статтю імейлом (не забувайте вказувати свою електрону адресу).
Зрозуміло, що я не обов”язково погоджуюся з усім, що написано в тих стаття, які я оглядаю.
***********************************************************************
Оскільки це перший блог, то почати хотілося б з чогось фундаметнального. Тому для початку пропоную не стільки дослідницькі, скільки оглядові статті. Зазвичай, оглядові статті пишуть авторитетні дослідники, які намагаються підсумувати цілі покоління попередніх здобутків, або пропонують погял у майбутнє.
Matthew O. Jackson, Brian W. Rogers, and Yves Zenou.
З цих авторів соціологам найкраще відоме ім’я Метью О. Джексона. Це дуже авторитетний спеціаліст по мережам, автор популярних онлайн курсів по мережам і теорії ігор , автор доволі важливого підручника по мережам, а також багатьох публікацій. На цю конкретну оглядову статтю мою увагу звернули Asocial Networks – всім раджу їх блог. Хоч ця стаття написана для економістів, вона буде корисна і соціологам. Доволі зрозуміло і просто викладені головні терміни, є нескладна, але точна формалізація. Головне, є огляд літератури по ключоввим питанням. Наприклад, стисло викладена проблематика навчання та дифіузії іновацій, описана проблематика мереж і ринку праці (соціологічні дослідження тут беруть початок від Грановетера). Але є і більш економічні теми. Такі як фінансові потоки чи обмін і торгівля. Дуже раджу проглянути список літератури.
Sascha Becker, Steven Pfaff, and Jared Rubin.
Ця стаття не так давно була прийнята до друку в журналі Explorations in Economic History. На моє переконання вона заслуговувала і на кращий журнал (типу The Economic History Review), але такі журнали не люблять оглядів і люблять емпірику. Соціологам корисно знайомитись з сучасною літературою по економічній історії.
Автори дуже активні і дуже авторитетні дослідники реформації і подальшого розвитку протестантських регіонів. Серед них є і один соціолог – Стівен Фаф. Фаф відомий українскьим соціологам, які цікавляться релігєю. Він був одним із дослідників пост-радянській релігійності (з ухилом в теорію пропозиції). Саша Бекер, мабуть, є головним спеціалістом в темі серед усіх авторів і він, думаю, назавжди увійде в історію соціальних наук за застосування кілометрів до Віттенбергу як інструментальної змінної. А ось Рубін є дуже продуктивним дослідником економічної історії та релігії. Наприклад, у нього є цікава стаття з “генералом” теорії релігійних ринків Іанаконе про Дельфійський Оракул. Оглядова стаття дуже ретельно викладає практично все, що ми сьогодні знаємо про Реформацію з кліометрики. Від причин Реформації до її перебігу, впливу на подальший економічний розвиток. Соціологам особливо буде цікаво звернути увагу на два аспекти. Перший – це дослідження “протестантської етики”. Другий – становлення і розвиток капіталізму. Соціологічна література, яка досліджувала ці питання, деякий час була доволі відірвана від економічної історії. Останніми роками це вже не так. Я думаю, що багато соціологів будуть зацікавлені у дослідженнях друкування книжок (і в самій технології, і в росповсюдженні різних мов), а також у дослідженні участі ченців чи студентів у росповсюдженні нових ідей. Також важливо розуміти тонкощі у різниці між механізмами (людський капітал, іновацій, релігійні догми).
Douglas Downey, Dennis Condron.
В соціології є багато журналів, які є дуже вузько-спеціалізовані. Але деякі з них є дуже авторитетними серед широкого кола читачів. Один з такиж журналів є Sociology of Education. Зрозуміло, що тема освіти цікавить велике коло дослідників та реформаторів. Це доволі цікава оглядова стаття про школи та їх роль у відвторенні соціальних нерівнсотей. Вона мотивується критичнимо оглядом класичного дослідження Коулмана і його команди 1966 року. У нас Коулман відомий як теоретик раціональної дії, але в Штатах його, окрім цього, цінують за багато піонерських емпіричних досліджень. Від освіти до розповсюдження інновацій. І сам Коулман і багато інших дослідників змогли побачити, що освітні організації часто не лише відвторюють нерівності, але і примножують їх (згадайте всі аргументи Бурдьє чи освітню модель Бріна-Голторпа, чи більш сучасні економічні проекти типу Equality of Opportunity). В цій статті автори не тільки роблять огляд всіх аргументів, але і пропонують доволі цікаву стратегію “заломлення” (по аналогії з фізичним терміном заломлення світла) нерівностей. Тобто як нерівності змінюються, по відношенню до попереднього впливу нерівностей, коли дитина попадає в школу. Чи ніяких змін не відбувається, чи нерівності зростають, чи спадають. Частина статті присвячена не тільки дослідженням, але і держанвій політиці.
***********************************************************************
Окрім оглядових статей, хотілося б запронувати на огляд “амбіційні” емпіричні статті. Тобто такі статті, які беруть наявне знання з якогось напрямку і кажуть, що, можливо, все зовсім не так. Або статті, які пропонуються якись новий погляд чи потенційно задають тон в подальших дослідженнях.
David Voas, Mar Chaves.
Автори цієї амбітної статті є відомими дослідниками секуляризизації. А також вони є давніми супротивниками теорії релігійної конкуренції. Чавес (або Чейвс – він, як кажуть, з часом змінює вимову свого імені) аргументував, що ця теорія просто не працює. А Воас був співавтором, мабуть, найкращої методологічної статті на цю тему, де вказав, що індекс Герфіндаля-Гіршмана просто не є валідним у тій формі, як його всі застосовували (а, іноді, і застосовують зараз). Що вони роблять в цій статті? Всі, хто займаються секуляризацією, знають, що США завжди пропонували як приклад-виключення. Це доволі розвинута технологічна країна, але, одночасно, є доволі консервативним релігійним суспільством. Чавес і Воас демонструють, що це, можливо, ненадовго. В довготривадій перспективі США йде шляхом секуляризації (хоч і повільніше за інші англосаксонські країни). А головне – секуляризація відбувається за тим самим сценарієм, що і у Британії та Австралії. А саме через зміну поколінь. Українському читачу буде корисно познайомитись і з методологічним розділом про про когороти. Зазвичай, відрізнити ефект когорт від ефекту старіння і від ефекту конкретних історичних подій дуже складно. В англомовній літературі ця проблема відома під абревіатурою APC (age-period-cohort effect). Це проблема не тільки релігійних, але і стратифікаційних досліджень.
Leandro Prados De La Escosura.
Інша амбітна стаття, яка, на мою думку, може задати тон майбутнім дослідженням вийшла в журналі the Economic History Review. Автор Леандро Прадос є класичним і дуже авторитетним європейським економічним істориком (спеціаліст по довгому розвитку Іспанії). З 2015 він також є почесним директором проекту Медісона в Гронінгені. В цій конкретній статті він опублікував свою давню ідею – індекс економічних свобод. Стаття дає цікавий критичний огляд попередніх індикаторів. Головне, навідміну від попередніх індексів, він не включає обсяг державних витрат. В статті аргументується, що цей показник є зайвим. Крім того, як сам Леандро каже, авторитарні держави зазвичай мають великий обсяг державних витрат, але не переймаються економічною свободою. Поки що невідомо, чи буде це просто один з багатьох індексів для вузького кола спеціалістів, чи стане популярним і серед широкої аудиторії. Поки що Леандро доволі активно його промоутує через власні мережі, сайт і на конференціях.
***********************************************************************
Після оглядових та амбітних емпіричних статей, можна розглянуті і звичайні прикладні дослідження, які публікуються кожного місяця в наукових журналах. Більшість із них написані за типовим форматом “дослідницьке питання – гіпотеза – результат”. Таких пулікацій дуже багато і сказати, які з них є більш важливими, неможливо. Все залежить від вашого професійного напрямку та особистого смаку. Тому статті, які я обрав для огляду, у великій мірі відображають мої зацікавлення в соціології. Але я намагався зосередитись на чомусь, що може зацікавити і українську аудиторію.
Я обрав цю статтю через дві обставини. Перша – це журнал. Друга – це автор. Я вже писав вище, що в соціології є вузькоспеціалізовані журнали і рідко деяки з них обганяють більшість загальних журналів. Саме таким журналом є Journal of Marriage and Family. А що ж з автором? Автором статті є Девід МакКлендон з Pew Research. Дослідники з приватних організацій чи НГО в США і Європі часто публікуються в академічних журналах. Це може послугувати гарним прикладом для українських соціологів, які багато працюють поза академією. Сама стаття є доволі класичним прикладом емпіричного дослідження. Все, що потрібно знати про результати, написано в анотації. Релігія ще є важливим соціальним чинником для обрання партерна.
Javier Polavieja.
І ще одна стаття, яку я обрав за журналом та автором. Відносно новий журнал Socio-Economic Review стає все більш популярним та авторитетним майданчиком. Журнал започаткували спеціально для дослідження економічної соціології, а також для комунікації між економістами та соціологами. Автор – мій науковий керівник (академічний випадок Стокгольского синдрому?). Він є типовим носієм “Нафілдської школи” соціальної стратифікації. Ця школа доволі популярна в Україні, але виключно через класовий аналіз. А ось величезна тема, якою займалися і Голторп, і Брін, яка стосується ринків праці і контрактів, часто у нас ігнорується. Хоча європейські соціологи вважають це доволі важливою строною теорії Голторпа (гарний огляд тут). В цій конкретні статті Полав’єхи головні принципи теорії Голторпа представлені дуже просто і цікаво. А головне – стратифікаційна теорія поєднуєтсья з іншими теоріями (конкуренція на ринках праці пояснює ставлення до мігрантів).
Antonie Knigge.
Остання стаття за критерієм “журнал та автор”. Багато цікавих соціологічних (чи дотичних) статей публікуються в журналах по демографії. Автора я знаю з часів навчання в Утрехті. Ми разом працювали в одному проекті, але я був студентом магістратури, а він докторантом (дуже багато мені допомагав). Тепер Ентоні є дуже успішним молодим академіком, який встиг (частково, ще до захисту) опублікуватись в усіх найкращих соціологічних журналах. Проект, над яким він працює, є історичним. Мені здається, що такий перетин історії і соціології є близьким по духу для українських науковців. Він вивчає соціальну стратифікацію та мобільність в Європі з 19-го століття. Навідміну від багатьох попередніх досліджень, цей проект використовує надзвичайно детальні дані на індивідуальному рівні. Свідотцтва про шлюб, народження, смерть, переписи населення – все це сканується та сортується у спеціальних базах. Для соціологів мати більше за мільйон спостережень це справжня big data. А декілька мілйонів – big big big. Не кажучи про те, що ці дані часто є кращої якості за сучасні опитування (але лише в північній Європі, де є гарна традиція зберігання архівів). Програма соціологічних досліджень Ентоні полягає у тому, щоб детально вивчити, коли саме успадквання соц. статусу стало застарілою формою економічної активносіт і чи правда модернізація мала якись вплив на це.
Ruben Enikolopov, Alexey Makarin, Maria Petrova
На моє глибоке переконання, ця стаття не має права бути непоміченою нашими соціологами. Автори можуть бути знайомі українській аудиторії. Наприклад, Рубен Еніколопов, був одним із запрошених дискусантів на конференції Вокс Юкрейн в 2015. Стаття дуже цікава, але дуже складна для не-економіста. Автори досліджують вплив участі у соціальних медіа на протести в Росії. Навідміну від багатьох інших досліджень, автори дуже серйозно і критично підходять до емпіричного аналізу. Наявність значимого зв’язку може означати вплив декількох механізмів. Як зрозуміти, чи мова йде про свободу слова, політичну мобілізацію, чи, наприклад, координацію? Їх детальний аналіз демонструє, що у механізмом є саме здатність до координації. Окремої уваги заслуговує застосування інструментальної змінної. Соціологи не часто звертаються до цієї техніки, хоча серед економістів це стає ледь не мінімальним стандартом для публікацій, коли треба говорити про причинно-наслідкові зв”язки. Також хотілося б звернути увагу на попреедні статті авторів щодо впливу медіа під час конфліктів (відома стаття про сербське радіо хорватських прикордонних територіях).
Vladimir Magun, Maksim Rudnev, Peter Schmidt.
А закінчити цей огляд я хотів би статтею з ESR, автори якої є добре відомими для українських соціологів. Останніми роками у нас пішла мода говорити про дослідження цінностей. Особливо багато на цю тему виступали представники Несторівської групи. І хоч дослідження цінностей, навіть, вписано в методологію цієї групи, якогось попиту на оригінальні та іноваційні дослідження цінностей в Україні поки не виникло. Виключенням є дуже оперативниї дослідження цінностей під час Майдану. Також прямо зараз перекладається і тестується оновлена методика Шварца. Думаю, що українським соціологам було б корисно слідкувати за дебатами в цьому напрямку досліджень. В цій статті автори пропонують власну класифікацію європейських країн, аналізуючи одночасно і внутрішню варіацію по країнам, і варіацію між країнами. Вони не просто роскладають країни по шкалам, але розробляють типологію країн (емпіричний аналіз виявив п’ять типів). Цікаво глянути на місце України та Росії в цій типології.
Tymofii Brik 
1 коментар