Огляд публікацій #4. Економічна історія та економіка.

Більшість соціологічниї журналів ще не відійшли від новорічних свят, тож цей огляд буде присвячений статтям з економіки та економічної історії. Оскільки я теж лише на півдорозі після довгої відпустки, то в цей раз огляд буде дуже тезовим.

Статті, які оглядаються, не завжди є у вільному доступі.Прочитати ці статті можна за допомогою ресурсу http://sci-hub.bz (чи який там зараз актуальних хостинг?). Також можна звернутись до мене і я пришлю статтю імейлом (не забувайте вказувати свою електрону адресу). Попередні огляди можна прочитати за посиланням.

Зрозуміло, що я не обов”язково погоджуюся з усім, що написано в тих стаття, які я оглядаю.

***********************************************************************

1. War and socialism: why eastern Europe fell behind between 1950 and 1989.

Tamás Vonyó

Тамаш є дуже продуктивним економічним істориком, який не так давно перебрався з ЛШЕ до Бокконі. Окрім суто наукової діяльності він відомий тим, що є одним із засновників та активних промоутерів організації WEast: The Eastern Europe Economic History Initiative. Обов”язково підпишіться на оновлення їх сайту.

У своїх останніх статтях Тамаш систематично переглядає статистику соціалістичних країн Східної Європи (особливу увагу він приділяє Угорщині, Польші, Чехословакії). Як він любить говорити: “ви вже знали світ малих даних, знали світ складнодоступних даних, а тепер вітаю вас в світ поганих даних”. Цікаво, що більшість досліджень соціалістичних країн довгий час не були вписані в широкий історичний контекст загального зростання в Європі після війни. В останній статті в EHR Тамаш доволі цікаво і переконливо показує, що на стагнацію (і пізніше падіння) в соціалістичних країнах впливали не тільки недоліки планування та дефіциту, але і серйозна нестача людського капіталу (ці останні фактори були важливі в 50-60і).

Чекаємо на нову статтю Тамаша з порівняннями Східної та Південної Європи.

screen-shot-2017-01-27-at-1-17-48-pm

2. Brexit: understanding the socio-economic origins and consequences.

Ця стаття з Socio-Economic Review є не зовсім статтею. Скоріш, це просто викладка по результатм конференції SASE (ця організація і випускє журнал SER). У статті, яка є у відкритому доступі, представлені думки різних науковців на причини та наследки Брексіту.
В принципі, нічого нового для людей, які слідкували за подіями, тут не написано. Але завжди гарно мати під рукою колекцію головних тез. Особисто мені було цікаво дізнатися більше про ринок праці (Warhurst). Британський уряд багато говорив про створення нових робочих місць після рецессії, але, як виявилося, мало уваги приділялося тому, що якість цих місць (а також зарплатня) були дуже низькими.
Screen Shot 2017-01-27 at 1.18.44 PM.png

Semih Ak”comak, Dinand Webbink and Bas ter Weel.

Вам набридла ідея, що розвиток економіки в Єропі може бути пояснений Реформацією та дивною протестантською етикою? Добре, давайте глянемо ще далі в історію -)
В статті тестується гіпотеза, що ще раніші релігійні спільноти зробили величезний внесок в розвиток людського капіталу через промотування читання та дифузію інорвацій через книжки. Мова йде про відоме братсво Спільного життя в Нідерландах, яке буле засноване в кінці 14го століття. Автори роблять гарну роботу, щоб обгрунтувати їх висновки. Вони пішли шляхом Бекера та Вусмана, застосувавши дистанцію до Девентера (це було місце заснування братства) як інструментальну змінну. Нагадаю, що Бекер та Вусман брали дистанцію до Віттенбергу.

Особисто для мене ця література цікава тим, що демонструє дуже різні механізми, через які протестантизм впливає на економіку. Якщо Вебер акцентував увагу на доктрині, то сучасні економісти та економічні історики говорять у більшій мірі про людський капітал та технології. А соціологи говорять про соціальний капітал та культурні бар”єри. Не так давно мені випала честь бути запрошеним в КПІ поговорити на цю тему та презентувати результати наших досліджень Нідерландів та професійної мобільності під час індустріалізації. Ось відео з результатами нашого аналізу за лінком. Також можна перейти і на першу частину цього відео з теоретичним вступом.

screen-shot-2017-01-27-at-1-29-44-pm

screen-shot-2017-01-27-at-1-29-34-pm

4. The Financial Power of the Powerless Socio-Economic Status and Interest Rates under Partial Rule of Law.

Timur Kuran and Jared Rubin.

Продовжуючи тему релігії та економічного розвитку. Вже в лютому має вийти книга, на яку багато людей вже давно чекали. Книга Джарета Рубіна Rulers, Religion, and Riches. (Cambridge University Press). А поки книга ще на на полицях, пропоную глянути на останні роботи Джареда. Минулого разу я оглядав його статтю про причини та наслідки Реформації, що була написана разом з Стівом Пфафом та Сашею Бекером. Останні декілька проектів Рубіна були присвячені Індії (наприклад, ось ця стаття). А тепер він змістив свою увагу до Отаманської імперії. Дуже цікаве дослідження процентих ставок в Стамбулі 17 та 18 століття для окремих соціальних груп (чоловіки проти жінок, мусульмани проти не-мусульман, еліта проти не-еліти). Цікаво, що ставки були вищими саме для привілейовані груп. Фішка статті в тому, що зазвичай економічна наука вказує не те, що привілейовані групи мають платити менші ставки, бо вони мають менші шанси відхилитись від забов”язань. А якщо відхиляються, то, зазвичай, саме такі групи знаходяться в спільному з кредитором правовому полі, де існують спеціальні інститути, що можуть змусити їх платити. Але як це працювало в часи, коли закон та інститути ще не мали такої сили? Інакше кажучи, в часи до модернізації. В ці часи, виявляється, саме бідні мали кращі ставки. Саме тому автори говорять про те, що фінансові та політичні еліти мали менший легальний захист, оскільки вони його не потребували (могли самі забезпечити). Дуже захопливе читання.
screen-shot-2017-01-27-at-3-56-33-pm

5. Thinking, Fast and Slow? Some Field Experiments to Reduce Crime and Dropout in Chicago.

Sara B. Heller, Anuj K. Shah, Jonathan Guryan, Jens Ludwig, Sendhil, Mullainathan, and Harold A. Pollack

Досить з історією. Є і інші теми, які об”єднують економістів та соціологів. Одна з них – управління та державна політика. Як люди вживаються разом, людина людині вовк, левіафани, теорії розбитих вікон і таке інше. Дуже цікава стаття (посилання на робочу чорнетку, але її вже публікують в the Quartlerly J. of Economics) з оцінкою спеціальних соціальних програм по розвитку бідної молоді. Чи дійсно такі програми діють, чи допомагають вони покращати освіту чи врятувати від криміналу? І яка методологія дозволя валідно тестувати такі питання? Ось про все це написано в статті. Цікаво, що в центрі уваги знову південь і захід Чікаго. В попередньому огляді я давав посилання на тексти Луі Ваканта, який займався цими регіонами в книзі Urban Outcast.

В цій статті описаний фантастичний процес створення, запровадження, та тестування дуже складних, але дуже дешевих соціальних програм, які б допомагали орієнтуватися молодим пацанам з бідних районів Чікаго. Звісно, сильною стороною тесту є саме експериментальний метод. Тобто учасники відбирались до участі в певних програмах випадково. Крім того, хотів би звернути увагу на психологічні теорії, що є в центрі аналізу. В цих програмах центральним єне роль фінансової допомоги чи кращих репетиторів. Тут центральну роль грають психологічні механізми сприйняття світу навколо (автоматизми) та готовності його змінювати.
В цілому, дуже захоплююсь таким підходом, який вже давно вийшов за межі ідеї соціалізації, яка до сих пір домінує серед інтелектуалів в Україні. Згідно теорії соціалізації, треба вкладати ресурси в нові освітні програми, в нові підручники, у виховання вчителів. Відкривати школи, організовувати медіа. І вчити дітей бути кращими. Але, як показує практика, підхід “соціалізація” програє підходу “стимули”.

screen-shot-2017-01-27-at-4-35-40-pm

6. Something to Talk About: Social Spillovers in Movie Consumption.

Duncan Sheppard Gilchrist, Emily Glassberg Sands

А ось цікава стаття з журналу J. of Political Economy. Один з авторів, до речі, працює в Курсері. Ця стаття може зацікавити дуже широку аудиторію. Соціологів за тест розповсюдження інформації, маркетологів як цікавий кейс, економетрістів за цікаві змінні (наприклад, погодні умови). Грубо кажучи, автори оцінюють в якій мірі мережі впливають на відвідування кінотетрів. А для того, щоб дати оцінку, вони вивчають шоки для прем”єр в кінотетрах (вихідні). Шоками є погана погода (звісно, хто піде в кіно під дощем, коли можна вдома з Нетфлікосм посидіти).

screen-shot-2017-01-27-at-4-40-06-pm

7. Outsiders at the ballot box: operationalizations and political consequences of the insider–outsider dualism.

Allison E. Rovny and Jan Rovny.

Ще одна цікава стаття з журналу Socio-Economi Review. В цей раз це не просто стик соціології та економіки, але і політології. У фокусі статті “інсайдери” та “аутсайдери”. Це доволі популярні терміни серед дослідників ринків праці. Мова йде про людей, які замикають свої ринки від конкуренції (“інсайдери”). Серед соціологів, мабуть, найбільш відомими дослідниками цієї теми є Голторп та Брін. Останніми роками соціологи та економісти зробили багато, щоб об”єднати свої підходи і спільно вивчати контракти, конкуренцію та стратифікацію. Наприклад, в самому першому огляді була стаття Полав”єхи про наслідки “ін” та “аут” на ринках праці для сприйняття мігрантів.

Ця ж стаття робить дуже простий фінт – вони дивляться на електоральну поведінку “ін” та “аут”. Результати описані в анотації статті. “Аутсайдери” менш голосують за праві партії та частіше не голосують. Крім цього, автори операціоналізують “аутів” за професіями та соціальним статусом. І демонструють, що така операціоналізація має сенс для голосування. Перші можуть голосувати за радикальних правих. А другі – за радикальних лівих.

screen-shot-2017-01-27-at-4-52-02-pm

8. Globalization and the transmission of social values: The case of tolerance.

Niclas Berggren, Therese Nilsson.

Ще одна стаття, яка об”єднує соціологічний та економічний погляд на світ, опублікована в журналі Journal of Comparative Economics. Тут автори роблять аргумент, що в розвинутих суспільствах, які є більш глобалізовані, батьки більш схильні вважати (і вчити дітей), що толерантність до інших є важливою рисою.

Для соціологів буде цікаво подивитись на базу даних та методи тестування гіпотези. Вони зібрали дані і з WVS, і з ESS, а також з багатьох інших відкритих ресурсів. Для окремих країн вийшло зробити панельні дані. Гарна ідея розглядати окремо глобалізацію політичну, соціальну та економічну (політична, наприклад, в їх аналізі не є значимою).

Хоча соціологи б не погодились, що думки батьків є такими важливими. Соціологічна література вказує, що батьківська поведінка (незалежно від думок) впливає на дітей більше. Наприклад, про це можна почитати тут в контексті передачі професійних гендерних ролей між поколіннями.

До речі! Вокс Юкрейн вдруге організовує конференцію в Києві. Журнал J. of Comparative Economics опублікує статті з цього заходу. Більше інформації можна знайти тут.

9. Networks, Markets, and Inequality.

Julien Gagnon and Sanjeev Goyal.

Не міг пройти повз статті про мережі. Дуже цікава думка про те, що особисті соціальні мережі та різноманітні ринки є двома речами, між якими люди обирають. Тобто мережі та ринки можуть бути як взаємодоповненими продуктами, так і продуктам-замінникам (якщо це правильний переклад complementary & substitute). Більше того, кожен вибір між мережею та ринками роздгядається як такий, що має наслідки для інших учасників мережі. Якщо я правильно зрозумів їх ідею, то то центральні актори будть мати більше вигоди від ринків, коли вони є взаємозамінними з мережами. Нерівності в мережах будуть також сильнішими, у випадку взаємозамінності мереж і ринків.

Не-економістам читати статтю буде складно через моделі та теореми, але головні аргументи гарно сумовані у вступі та висновках. Під ринками вони розуміють багато чого. Наприклад, чи будуть люди купувати підписку на медіа, чи будуть читати посилання у себе на фейсбуці. Це ринок медіа. Але так само мова може йти і про ринки парці.

Screen Shot 2017-01-29 at 1.27.54 PM.png

Quamrul Ashraf and Oded Galor.
В огляді номер два я оглядав статтю Дальтона Кулі про роль генетики в соціальних досілдженнях. Там було посилання на Ашрафа та Галора з запозиченням їх графіків. Ці два автора разом та окремо дуже багато та плідно досліджують наслідки генетичної варіації для еокномічного розвитку до та після Індустріальної революції. Окрім генетики вони ще займаються Неолітичною революцією (переход до землероства та тваринництва, нові типи поселень та домогосподарств, міграція).
В цій конкретній статті автори роблять, скоріш, огляд літератури та дають багато матеріалу зі своїї попередніх досліджень. Тим краще для нас! Є можливість краще познайомитись з темою. Цікаве їх економічне розуміння пастки Мальтуса. Вони вказують на те, що Неолітична революція вплинула не тільки на зміну в розмірі популяцій, але і їх композицій, саме через генетичні фактори (природній відбір по тим ознакам, які допомагають виживати в нових еконмоічних формаціях).
Дуже цікаві графіки з нелінійим співпадінням генетичного різномаїття та економічного добробуту до і після Індустріальної революції.
screen-shot-2017-01-29-at-2-04-30-pm
screen-shot-2017-01-29-at-2-04-15-pm

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

w

З’єднання з %s